Школа рослинництва в «Агро-Союзі» - співтовариство однодумців

Збирання врожаю і осіння посівна позаду. Для фахівців, зайнятих у рослинництві, кінець осені — гарний час для здобуття нових знань і обміну досвідом. 28 −30 листопада у модельному агрокультурному підприємстві «Агро-Союз» зібралося 40 аграріїв — агрономів і керівників агрогосподарств з України, Росії, Казахстану, Молдови, щоб підвищити свою кваліфікацію і освоїти нюанси ресурсозберігаючої технології в рамках традиційної Школи рослинництва.

Школи практичного навчання, що проводяться в «Агро-Союзі», дуже затребувані та продуктивні. Навчання проводиться на базі реально працюючого агрогосподарства, де упроваджені ресурсозберігаючі технології в рослинництві і тваринництві — тому теорія ніколи не буває відірвана від практики.

Фахівці «Агро-Союз Проекти», готуючись до чергової Школи практичного навчання, обов’язково враховують побажання аграріїв. Цього разу основними темами Школи рослинництва стали:

— моделювання управлінських рішень,

— шляхи підвищення ефективності бізнесу,

— особливості переходу з традиційної технології на технологію прямого посіву,

— способи підвищення врожайності культур,

— захист рослин в системі прямого посіву,

— підбір техніки для ресурсозберігаючої технології.

Величезний інтерес учасників Школи викликала доповідь керівника департаменту рослинництва приватного АТ «Агро-Союз» Сергія Моторина про досвід вирощування нетрадиційних для СНД культур — нуту і сорго, а також презентація керівника проектів Олени Дудкиної з підвищення врожайності культур шляхом управління живленням і використання коктейлів сидератів.

Учасники Школи мали можливість не лише послухати доповідачів і подискутувати з ними, але і виїхати на поля «Агро-Союзу», щоб побачити своїми очима результати прямого посіву по стерні, оцінити якість ґрунту та сходи озимих культур.

Юрій Бубирь, головний агроном ТОВ «Савінце-агро» (Харківська обл., Україна):

— У нас невелика площа землі (близько 1800 га), маленький парк техніки, переважно виробництва СНД. Технологія виробництва культур — традиційна. До «Агро-Союзу» на Школу рослинництва мене відправив новий керівник підприємства, який хоче перейти на нульову технологію. Мені ця тема дуже цікава і як людині, і як професіоналу. Я ніколи не займався системно ресурсозберігаючими технологіями, лише окремі елементи застосовували — так би мовити, вимушено сіяли в нуль (сміється — Ред.). Ну, якщо серйозно, дещо пробували, не все виходило. Не вистачає елементарних знань і досвіду, ось надолужую прогаяне тут на навчанні. У «Агро-Союзі» ми вперше. Загальне враження — клас! Все продумано, чисто, красиво. Просто взірець, на який можна рівнятися.

Василь Банарь, Василь Оцел, агрономи із захисту рослин, холдинг «We Trade Agro» (Молдова):

— Наш Холдинг обробляє 30 тис. га. Третій рік працюємо по No-till. Отримуємо добрі результати, з меншими витратами. На Школу приїхали великим складом — і ті агрономи, які сіють, і ті, що займаються захистом культур. Особисто нас цікавлять, звичайно, питання захисту. Ми багато років працювали за традиційною технологією і бачимо, що це дорога в нікуди. Півсвіту десятиліттями застосовує No-till і отримує відмінні результати, а ми запізнилися років на 20. Освоюючи технологію і навіть вже працюючи по ній, потрібно враховувати масу нюансів, щоб досягти потрібного ефекту. Ми сподіваємося отримати нові знання якраз на цій Школі.

Олександр Мяукін, головний агроном ТОВ «Цілинний» (Забайкальський край, Росія):

— З «Агро-Союзом» познайомилися 5 років тому у Новосибірську на міжнародній конференції. Відразу ж приїхали сюди, в Майське, поглянути на реально працюючу модель ресурсозберігаючого і ґрунтозахисного землеробства. Річ у тому, що у нас в Забайкальському краю великий дефіцит опадів, короткий період вегетації культур, гостро стоїть проблема вітрової і водної ерозії. Земля, яка нам дісталася від попередніх господарів, була дуже виснажена, необхідно було її якось відновити. Ще одне завдання було — відмовитися від використання парів, які економічно невигідні. Виходячи зі всіх цих передумов, було прийнято рішення в економічних і стратегічних цілях переходити на технологію прямого посіву. У цьому нам допомогли фахівці «Агро-Союзу», які реалізували у нас проект під ключ, — від діагностики підприємства і побудови технічної системи до технологічного супроводу. Таким чином, ми перейшли на технологію No-till. Відразу після цього протягом 2 років була сильна посуха, але навіть у цих умовах ми отримали добрі результати. У нас в обробці 40 тис. га землі, на яких раніше працювали 32 трактори К-700 з сівалками СЗС. Весь цей парк замінили двома широкозахватними посівними комплексами «Агро-Союз». Вже один цей факт нам дозволив знизити загальні виробничі витрати на 20%. І надалі, щороку у нас операційні витрати скорочуються. Скоротилася чисельність персоналу, що дозволило істотно збільшити зарплату працівникам, що залишилися. Покращилася якість роботи — чим менше штат, тим легко контролювати всіх співробітників. Підвищилася керованість процесами. Завдяки впровадженню нової технології значно скоротилася і витрата палива — було 42 л/га, стало 12 л/га. Врожайністю теж задоволені — якщо у сусідніх господарствах, що практикують традиційну технологію, в засуху отримали 10-12 ц/га пшениці, у нас цей показник був вищий — 18 ц/га. Але найдивніше, що люди не хочуть змінюватися — звикли орати, і орють...

З «Агро-Союзом» підтримуємо дуже тісні відносини, консультуємося. Зараз актуальна тема для співпраці — введення до сівозміни нових культур. У Забайкальському краї традиційно вирощуються монокультури — злакові, а це, як самі розумієте, хвороби, шкідники і тому подібне. Цікаво в рамках цієї Школи було послухати про нут — для наших умов це оптимальна культура. Взагалі Школи тут дуже цікаві, корисні. Сам сюди приїжджаю втретє, і постійно привожу нових співробітників — молодих агрономів, що лише закінчили вуз (адже у вузі дуже мало говорять про нові технології), щоб побачили, як працюють ресурсозберігаючі технології в умовах реального господарства, що це не міф і не порожні слова, а реальний досвід, і це працює!