Аграрії активно переходять на No-Till

Напередодні нового сільськогосподарського сезону в «Агро-Союзі» з 13 по 15 лютого пройшла Школа практичного рослинництва. Російські аграрії виявляють стабільну зацікавленість до підходу агросоюзівців у рослинництві. На жаль, єдиний слухач з України (Запорізька область) був вимушений терміново поїхати в перший же день, що поробиш — форс-мажор.

Представники різних господарств, працюючих і за традиційною технологією, і за мінімальною, приїхали до «Агро-Союзу» з розумінням нових економічних реалій: рахуємо гроші і розуміємо — потрібні зміни. Ті витрати, які несуть їхні господарства, не порівнянні з отримуваним прибутком. Треба шукати шляхи здешевлення виробництва. Крім того, в Росії істотно скорочені дотації, ціни на ресурси ростуть. Та ще і посухи за останні три роки почастішали і, як виразився один із слухачів: просто вбивають нас. Перевірений спосіб зменшити витрати — звернення до технології No — till.

При підготовці до Школи фахівці консалтингового підприємства «Агро-Союз Проекти» враховують побажання аграріїв. Кожна Школа розпочинається з визначень очікувань учасників у рамках запропонованих тем. Як завжди, наші слухачі гранично практичні, якщо приїжджають, то отримують відповіді на усі свої питання. Втім, як говорять самі учасники, питань стає тим більше, чим глибше вникаєш в тему. Але так буває завжди. Навіть мудрий Сократ наприкінці життя вигукнув: «Я знаю тільки, що нічого не знаю»!

Технологія вирощування сорго, нуту, соняшнику, кукурудзи і навіть озимої пшениці, їхній захист і живлення — ці теми зайняли майже 2 дні. Як завжди, «родзинка» програми — тема сівозміни, її моделей на конкретних прикладах у господарствах учасників Школи. Багато питань було по темі бінарних посівів і сидератів. Тема сидератів останнім часом дуже затребувана, хоча з покривними культурами доки працюють небагато аграріїв. Як показує досвід заокеанських фермерів, сидерати можуть вирішити багато агрономічних проблем. Наприклад, можна підвищити врожайність культур шляхом створення і збереження структури ґрунту, управління живленням і використанням коктейлів сидератів.

Хамідулла Іспулов, бригадир ЗАТ «Декабрист», Саратовська обл., Росія:

— Ми приїхали учотирьох. Тут, в «Агро-Союзі», вже були наші керівники, директор та інвестор, а тепер приїхали агрономи і я як бригадир. Такий підхід правильний — робити нам, значить — і вчитися, і розуміти, що саме робити, треба нам. Цього року збираємося переходити на технологію No — till, ось і хочеться переконатися в тому, що це працює. Повчитися технології. Як мовиться: краще один раз побачити... Річ у тому, що в нашому районі ми будемо першими, хто перейде на No — till, тому і увага до наших дій буде особлива.

Найважче — змінитися психологічно. Дуже багато незвичного. Але ж така структура ґрунту у вас! Ось ми в полях «агросоюзівських» були. Відмінний ґрунт просто. Та і економія істотна. Ми ж усі працюємо для отримання прибутку — це результат нашої роботи.

Артем Акімов, агроном ЗАТ «Декабрист», Саратовська обл., Росія :

— Темою No- till цікавимося вже року півтора. Не вперше на таких семінарах. Збираємо інформацію, набираємо «пакет знань», які потрібні для того, щоб почати роботу. Переходити будемо обов’язково. А ваші фахівці будуть нам в цьому допомагати, супроводжувати нас на початковому етапі.

Я цікавився історією No — till — її прародитель відомий учений Овсинський, який ще в позаминулому столітті демонстрував можливості технології. Пам’ятаю, читав, що тоді середня врожайність була 8 ц/га, а у нього було близько 80. І посухи не були для нього проблемою. Це вражає.